Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні кожної особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги, спілкування і захисту.

Виховання дітей - це й життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво.

Важливою складовою виховання дітей є навчання основам безпечної життєдіяльності, яке повинно привчити дитину цінувати та берегти власне життя і життя оточуючих, уникати потенційно-небезпечних ситуацій, а у разі їх виникнення – діяти грамотно, надаючи самодопомогу чи допомоги іншим.

Щоб уберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

 

Забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку

Шановні батьки!

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись наступних правил:

-   не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

- вчити дитину користуватися дверним вічком;

-        не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

- вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

- заборонити підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

-   заборонити бавитися ріжучими, гострим та вибухонебезпечними предметами;

- не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

- запобігати формуванню у дитини жорстокого ставлення до тварин, не дозволяти дражнити тварин;

-     не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

-    не дозволяти виходити самим на балкон, відчиняти вікна;

-       не дозволяти визирати у відчинене вікно;

- вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

- вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я! 

 

 

Травматизм та його попередження у дітей


 

Травми серед дітей, на жаль, зустрічаються досить часто і мають багато особливостей. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку.

 

Розрізняють травматизм:

  • побутовий,
  • транспортний,
  • під час навчально-виховного процесу,
  • спортивний,
  • вуличний,
  • вогнепальний,
  • сільськогосподарський,
  • виробничий,
  • нещасний випадок на воді,
  • задушення та отруєння.

Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Це ушкодження, які діти отримали вдома: у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти.

 

Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями: все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину.

 

Найвищий відсоток смертності після причинених травм від автомашин, автобусів, тролейбусів, потягів та інших видів транспорту. І знову ж таки, головними причинами є недоглянутість дітей на вулиці у години дозвілля. Призводить до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.

Надзвичайно небезпечно кататись на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах, якщо не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.

 

 

 

Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому занятті спортом.

Але, на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що недостатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато дітей грають у футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. Або обирають місця, не зовсім придатні для ігор, а часто і небезпечні: річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища.

При неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень.

Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних  товариствах, на стадіонах. Цим вони не тільки загартують дитину, а й вбережуть від страшної небезпеки.